ЖИТТЯ ПІСЛЯ 1С»: НАЙГОЛОВНІШЕ З КРУГЛОГО СТОЛУ ЩОДО САНКЦІЙНОГО УКАЗУ
ЕКСПЕРТИ, ПОЛІТОЛОГИ, ЮРИСТИ, АДВОКАТИ, БУХГАЛТЕРИ, ЖУРНАЛІСТИ ОБГОВОРИЛИ, ЯК ВПЛИНЕ НА БІЗНЕС САНКЦІЙНИЙ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІД 15.05.2017 Г. № 133/2017
17 травня компанія «ЛІГА:ЗАКОН» провела терміновий круглий стіл на тему «Нові санкції щодо країни-агресора: що далі?». На цьому заході експерти, політологи, юристи, адвокати, бухгалтери, журналісти обговорили, як вплине на бізнес санкційний Указ Президента України від 15.05.2017 г. № 133/2017, яким запроваджено санкції проти низки російських компаній, серед них, зокрема: «1С», «Парус», соцмережі «ВКонтакте» і «Одноклассники», компанія «Яндекс» тощо.
Документ було опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» за 17.05.2017 р. № 89, а отже, рішення РНБО має виконуватися саме із цієї дати.
Без перебільшень, тема санкцій «вибухнула» у бухгалтерському інформаційному середовищі, адже обмежувальні заходи стосуються найбільшого виробника програмного забезпечення для ведення бухгалтерії «1С» – як для комерційного, так і для державного сектора.
Ось найголовніші тези заходу.
1. Закриття соцмереж – зменшення впливу російської пропаганди в умовах гібридної війни.
На цьому наголосив Валентин ПЕТРОВ, керівник служби з питань інформаційної безпеки Апарату РНБО, який закликав інтернет-провайдерів уже зараз розпочати роботу з виконання Указу.
Власне доцільність таких заходів нe викликала сумніву вагань ні в кого з учасників круглого столу. Але технічна можливість зробити це в повному обсязі все-таки сумнівна. Адже Інтернет – децентралізована розподілена мережа, і не існує такого вимикача, який дозволив би одномоментно відключити в Україні доступ до певних сайтів. Навіть Китаю свого часу не вдалося повністю закрити соцмережі.
2. Фінансувати економіку країни-агресора під час війни недопустимо.
Це так само ні в кого не викликає сумніву. Саме тому заборона на придбання програмних продуктів компаній, які підпали під санкції, стосується насамперед державного сектора. На цьому наголосила Юлія ЛАПУТІНА, заступник начальника департаменту інформаційної безпеки СБУ.
Своєю чергою, очільниця зазначила, що така заборона запрацює не одномоментно, оскільки зараз уже середина бюджетного року – тендери проведені, закупівлі відбулися. Але наступного бюджетного року держсектор уже не зможе використовувати продукти й користуватися послугами із супроводження «1С», оскільки цій компанії та її офіційним представникам заборонено працювати на ринку України. Від себе додамо, що та сама доля чекає на програмні продукти «Парус» та «Галактика».
3. Заборона використовувати програмні продукти «1С» не стосується приватного сектора.
СБУ може лише рекомендувати, але не заборонити використовувати цю програму госпрозрахунковими підприємствами. Та й недоцільно одноразово заборонити «1С», оскільки це завдасть серйозного удару по бізнесу. Також користувачі зможуть і надалі обслуговувати раніше придбане програмне забезпечення в українських компаній, які займаються його супроводженням і не потрапили до санкційного списку. Але оновлення програмного ядра від російської «1С» уже не надходитимуть. Це також підтвердила представник СБУ Юлія Лапутіна.
4. Відкривається вікно можливостей для українських розробників програмного забезпечення.
В Україні, яка має свою потужну ІТ-галузь, сфера бухгалтерського обліку майже повністю монополізована російськими компаніями, найбільшу частку з яких мають «1С» та «Парус» – це ні для кого не секрет. Навіть українські ІТ-компанії, які раніше займалися розробкою власних програм, у певний період часу змінили власну бізнес-модель і перейшли на продаж та супроводження продуктів «1С». Так, безумовно, вони створюють і власну додану вартість. Але фактом є те, що значні кошти (скоріше, їх левова частка) у вигляді плати за «кубометри» коробок і франшиза спрямовуються до російської компанії, яка фактично монополізувала український ринок, надходять у вигляді податків до російського бюджету й потім повертаються у вигляді снарядів та «градів» на українських військових.
5. Чи є достойна альтернатива?
Виконавчий секретар Асоціації національних розробників програмного забезпечення Олександр КОЧЕТКОВ зазначив, що на ринку України є достатньо програм – аналогів «1С».
Наші розробники готові працювати над удосконаленням українських програмних продуктів і неодноразово виступали ініціаторами цього процесу. Як зазначив Олександр Кочетков, упровадження українського аналога «1С» вартуватиме бізнесу 100-200 грн на місяць.
На думку Олександра Кочеткова, Українські програми нічим не поступаються російським, крім того, деякі українські бухгалтерські програми успішно використовуються й на російському ринку.
Від себе зауважимо: проблема українського бізнесу не лежить у площині створення окремого програмного продукту для ведення обліку. Україні набагато важливіше створити свою бухгалтерську «екосистему», суть якої – комплексне рішення для бухгалтерського сектора, котре зачіпає всі сфери діяльності бухгалтерів і керівників підприємств. Водночас ця екосистема повинна бути абсолютно незалежною від зовнішніх факторів, що убезпечить український бізнес й Україну загалом від зовнішніх загроз.